tipa_bandera

Історія України

Україно-російські відносини, російський шовінізм та ін.


Previous Entry Share Next Entry
tipa_bandera

Татарське звірство великоросів. Нечуй-Левицький, 1884

Початок. Аналіз великоруської культури від Нечуя:

Українське міщанство ні кришки не похоже на великоруське. Островського типи глибоко національні й народні великоруські. Язик його героїв щиро народний великоруський. Він дуже гарний для Великої Русі, і тим менше він зрозумілий для нас, дальший од нашого народного язика. Міщанська та купецька великоруська сім'я ще зовсім народна; а в народній великоруській сім'ї батько цар, а його жінка, сини, дочки, невістки, онуки – то його піддані, його кріпаки. Часом по 30 по 40 душ живе в одній великоруській сім'ї і всі покоряються батькові, роблять діло по його приказу. Всі вони без волі, без права, як раби. Звідтіль виходить той страшний сім'яний деспотизм у міщан в Москві. Їх релігійність так само національна великоруська, як у старообрядців чи розкольників: вона вся основана на обряді, на букві, на зверхности, вона не має в собі нічого морального. Каже ж великоруська приказка: "Мужик перекрестится, а потом зарежет". Од того страшного деспотизму виходить те дике самодурство, той гніт, те звірство, чисто татарське, що проявляється у великоросів, не в одних купцях. Треба пригадати, що виробляли губернатори та чиновники в Сибірі, що вони виробляють і тепер в Ташкенті та в Оренбурзі, треба пригадати, як один сибірський губернатор Трескін знасилував при гостях в домі одного купця його жінку, зробив собі трон, став на йому ногами і говорив рацію, що він в Сибірі – цар; другий губернатор в Сибірі прив'язував поляків ногами до колодки і пускав з крутої гори; треба пригадати, як торік в Оренбурзі смотритель тюрьми бив переступників залізними ланцюгами на пляцу... Це те самодурство, що й тепер душить на смерть Росію, б'є свої країни, Україну, Польщу, Ліфляндію, Грузію, Басарабію, як московський купець б'є дорогі дзеркала...

Українське міщанство та купецтво ані кришки не похоже на Островського типи. Наш купець або міщанин, подивившись на сцені на комедії Островського, тільки здвигне плечима та скаже: "Господи! які чудні люди є десь на світі! Батько дуріє, як скажений, а жінка, сини, й дочки мовчать та тільки кланяються йому". Міщанська й купецька сім'я на Україні склалася на принципах національних, народних; в нас дуже розвита особість. Жінка й діти слухають батька тільки розумного і не знесуть ніякого самодурства. Якби український міщанин або купець задумав витворяти такі паскудства, як Большов або Кит Китич, то енерґічна жінка гризлась би з ним по половині і таки б поставила на свойому, а сини тягали б такого скаженого батька за чуприну. Що ж путнього винесе з театру наша буржуазія, подивившись на комедії Островського? Хіба те, що чоловік повинен дуріти в хаті на всі застави, а жінка й діти повинні йому кланятись у ноги... Островський може мати на Україні вплив тільки одкидний (негативний), а покладного (позитивного) не може мати ніякого.

...
Великоруський критик п. Скабічевський, говорячи про те, що "Ревізор" Гоголя не вдався на паризькій сцені ("Отечест. Запис.", 1877 р.), назвав типи Гоголя та Островського монстрами. Вони і справді монстри-дивовища і для України і для слов'янщини.


  • 1
дякую за цікавий матеріал !

  • 1
?

Log in

No account? Create an account