tipa_bandera

Історія України

Україно-російські відносини, російський шовінізм та ін.


Previous Entry Share Next Entry
tipa_bandera

"Запад нам поможет" сбросить русское ярмо, 1791 г.

В 1791 году некий «дворянин из Малороссии или Русской Украины, который называет себя Капнистом» приехал в Берлин и добился встречи с графом Эвальдом-Фридрихом Герцбергом, статс-секретарем иностранных дел (главой внешней политики) Пруссии. Если верить докладной записке Герцберга, подготовленной для короля Пруссии Фридриха-Вильгельма II, Капниста будто бы послали потомки «давних запорожских казаков», «доведенные до крайнего отчаяния тиранией» российского правительства. Капнист спрашивал, можно ли им рассчитывать на помощь Пруссии? Он обещал, что в случае войны его соплеменники «попробуют сбросить русское ярмо».

Граф Герцберг не одобрял новый внешнеполитический курс своего короля и был сторонником союза с Россией. Герцберг дал уклончивый ответ, Капнист уехал, заметив, что если Пруссия все-таки решится, то можно будет установить связь через его брата, который в это время путешествовал по Европе.

Из книги историка Сергея Белякова «Тень Мазепы: Украинская нация в эпоху Гоголя».
[Spoiler (click to open)]
См.: Яковенко Н. Очерк истории Украины в Средние века и раннее Новое время. С. 683.
См.: Брокгауз и Ефрон. Энциклопедический словарь: в 86 т. Т. 16.– М.: Терра, 1991. С. 563. (Репринт издания Ф.А. Брокгауз, И. А. Ефрон 1890 г.)
См.: Грушевский М. С. Иллюстрированная история Украины. С. 486.



Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

  • 1
Цікаво, хто то такий був, той Капніст

В Вікіпедії:

Васи́ль Васи́льович Ка́пніст (*12 (23) лютого 1758, Обухівка, Миргородського полку — †28 жовтня (9 листопада) 1823, у тому ж селі) — визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст.

Представник роду Капністів. Народився в Обухівці на Полтавщині по смерті батька. Мати, Софія Андріївна, походила з роду Дунін-Борковських.

У шістнадцятирічному віці він поступив на службу капралом в Ізмайловський полк. З 1775 року — офіцер Преображенського полку.[1]

У 1782-83 рр. — контролер головного поштового управління у Петербурзі.

1783 року після відставки з військової служби повернувся в Україну. Певний час був директором училищ Полтавської губернії.

Користувався великим авторитетом серед українського дворянства. Займав виборні посади ватажка дворянства Миргородського повіту (1782; ще до переїзду в Петербург), Київської губернії (1785-87), генерального судді Полтавської губернії (з 1802 року) та полтавського предводителя дворянства (з 1820 року), перебуваючи на яких завжди відстоював інтереси українського народу.

Василь Капніст почав друкуватися в 1780 році. Писав оди, елегії, анакреонтичні вірші.

У 1783 році написав «Оду на рабство» (опубл. 1806), в якій виступив проти посилення колоніальної політики російського уряду в Україні, зокрема, остаточної ліквідації в 1783 році козацьких полків і запровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні.

1787 року В. В. Капніст разом з групою аристократів-автономістів підготував проект відновлення козацьких формувань в Україні («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»), який, незважаючи на підтримку П. Рум'янцева-Задунайського і Г. Потьомкіна, був відхилений царським урядом.

У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, у тому числі з міністром закордонних справ (канцлером) Прусії Е.-Ф.Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.

У 1798 році опублікував поему «Ябеда», в якій у гострій формі критикував російську колоніальну політику на українських землях.

Василь Капніст переклав «Слово о полку Ігоревім» на російську мову і зробив цікавий коментар, в якому підкреслено українське походження і українські особливості цього твору.

__________________________

Його будинок у Полтаві:







При нагоді гляну. Поряд із музеєм космонавтики, локація мені знайома.

Edited at 2017-10-02 01:22 pm (UTC)

Вражаюче.
Навіть не здогадувався.
А все тому, що наш людський фокус мислення, увага - має обмежений ресурс.
Коли ми його забиваєм всілякими турґєнєвими - то не залишається місця для свого - українського.
Який би благий той соус не був - вєлічєства русскай літєратури - воно заміщає вивчення свого

  • 1
?

Log in

No account? Create an account