?

Log in

No account? Create an account

tipa_bandera

Історія України

Україно-російські відносини, російський шовінізм та ін.


tipa_bandera

[sticky post]Типа_приветствие от Типа_Бендеры

Рекомендую:
Основні теги для пошуку матеріалів.
Обзор книги "Исследование о подчинении Киевской митрополии Московскому патриархату", 1872 г.
Деятельность фонда Русский мир и РПЦ
Кольорові фото часів Другої Світової зроблені німецькими солдатами. Список.
Украина в документах царских архивов - все ссылки. Упоминания об Украине и украинцах в документах 17-го столетия.
Обзор книги «Тень Мазепы: Украинская нация в эпоху Гоголя», все ссылки. Интересная и познавательная книга о том, почему Украина не Россия, и почему мы не "один народ".
Возможно ли отделение Украины от России, 1917 г. В двух частях.
Українська еліта дуріє від кацапоманії. Нечуй-Левицький, 1884 р. Решта посилань на статті про Н.-Л. внизу статті.
Русские, то есть чукчи, камчадалы, мордва, якуты и т.д., 1776 год.
Доска позора. Я сегодня говорил по латышски. 19 век. + ссылка на кириллицу для Литвы и Польши.
Как говорили на русском или "жаря, ажно невсутерпь". 1852 г. Интересный В. Даль. Ссылки на остальные статьи в комментах.Read more...Collapse )

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

tipa_bandera

Жителі Харкова не знають іноземну російську мову, 1866 р.

Я вже розміщав цю сторінку, але бачу необхідність поставити інші акценти. Отож, автор в 1866 році прямо пише, що іноземна російська мова незнайома для жителів Харкова, тому для полегшення навчання на цій іноземній мові учням дають пояснення українською мовою (яка домінує на цей час у харківських школах):



Тепер ситуація зовсім інша, що явно підтверджує русифікацію Харківщини (деякі ватно-шовіністи це заперечують).
До речі, якщо пропустили, то обов'язково почитайте: "Квоти, "фаріон", мовні інспектори, штрафи, публічна ганьба за недержавну мову... Ні, це не Україна".

Джерело скріна:
Посилання, стр. 363 (ел. нум. ст. 373). "Украинская старина : материалы для истории украинской литературы и народного образования / Г. П. Данилевский. – Харьков: Изд. Заленского и Любарского, 1866"

tipa_bandera

Квоти, "фаріон", мовні інспектори, штрафи, публічна ганьба за недержавну мову... Ні, це не Україна.

Прекрасна стаття, раджу почитати повністю. А я приведу основні моменти, цікаво прочитати як французи на законодавчому рівні відкинули мовну хартію, як штрафують за невиконання мовного закону, і як дають "премію" для відомих людей, що ігнорують французьку мову із промовистою назвою "російська англійська підстилка".

ПЕРШИЙ ЕТАП ЗАХИСТУ ВІД МОВИ СУСІДА ТА СУРЖИКУ:

Етапними в історії сучасного мовного регулювання стали закони про вживання французької мови 1975 (закон Ба-Лоріоля) і 1994 (закон Тубона) років. Обговорення, яке передувало ухваленню обох законів, мало найширший суспільний резонанс і детально висвітлювалося в засобах масової інформації. Все це було викликано практичною необхідністю захистити мову від натиску англійської, а точніше, суміші з французьких та англо-американських слів, яка дістала назву «франґле» (franglais) (від початкового складу franзais (французька) та anglais (англійська). В 1973 році навіть вийшла книжка «Чи розмовляєте ви по-франґле?» («Parlez-vous franglais?»).

Закон 1975 року (Loi n° 75-1349 du 31 decembre 1975 relative а lemploi de la langue franзaise) вперше у новітній історії Франції позначив сфери застосування французької мови, які поширювалися не лише на правовідносини в адміністративній державній діяльності, а й на правовідносини в суспільстві, у громадському житті. Закон містив низку положень про обов’язкове вживання французької мови у всій письмовій та усній рекламі, трудових угодах, публікаціях у пресі оголошень з пропозицією роботи, угодах стосовно майна і послуг, написах і табличках у громадських місцях (на автошляхах, залізничному і морському транспорті, аеропортах), рахунках і квитанціях, будь-якій інформації про радіо- і телепрограми. Закон забороняв використання будь-якого іноземного терміна чи виразу, якщо існував французький еквівалент відповідно до «Декрету 1972 року про збагачення французької мови».
Я от не певен, що в Англії тоді влаштували таку ж істерику на ТБ, як зараз в Росії.

ДРУГИЙ ЕТАП БОРОТЬБИ ЗА ДЕРЖАВНУ МОВУ. ГРОМАДСЬКІСТЬ НАПАДАЄ НА ЛЮБИТЕЛІВ МОВИ СУСІДНЬОЇ ДЕРЖАВИ:
Read more...Collapse )

tipa_bandera

Галицькі москвофіли критикують Костомарова, 1865 р.

Вересень 1865 р. Москвофілам дуже не сподобалась стаття Костомарова "Две русские народности". Скажу прямо, троллінг вийшов доволі примітивний. Так само можна було б сказати, що всі народи на світі є русскімі, бо вони схожі на людей:


Read more...Collapse )



tipa_bandera

З життя галицьких москвофілів. Карикатура на П. Куліша.

Журнал "Страхопуд" (я згадував його в контексті поширення байки про "дуфає Сруль на Пана"), 15/27, квітень 1865 р, ст. 83.

Яків Головацький тут як хліб життя для мудрих, а Куліш & Comp - шкідлива їжа для емоційно нестабільних.


Звісно, не складно здогадатись, що Головацький був москвофілом. :)

tipa_bandera

«Хай дуфае Сруль на Пана» - закінчення історії. Франко сказав неправду.

Также и на русском языке добавлю эту информацию в основную статью.
Ще п'ять років тому я написав дослідження на цю тему. Хто не пригадує, короткий опис: було в свій час популярно серед українофобів приписувати цю фразу Кулішу. Але першим подібне звинувачення висловив у адрес П. Куліша І. Франко.  І ось, нарешті (дякую за посилання daubmannus ) знайшов відповідне видання П'ятикнижжя Мойсея в перекладі Куліша 1869 року видання. Тепер зібрані всі докази, що Франко частково сказав неправду.

Спершу нагадаю фразу Франка (більш повний уривок в попередній статті):


Ось титул львівського видання Біблії Куліша 1869 року (посилання):
[Spoiler (click to open)]


Отож, вперше слово Господь (а не полонізм Пан) з'являється на ст. 4, ось приклад із ст. 14:


А ось вперше на ст. 28 з'являється слово ім'я Ізраїль (а не Сруль):

Ось приклад із третьої книги Мусія (Мойсея):
Read more...Collapse )

tipa_bandera

Знову постанова про посилене вивчення російської мови, 1983 р.

На жаль знайшов цю постанову лише в перекладі (очевидно десь в Канаді з російської на діаспорну українську перекладали). Багато чого перегукується з постановою 1978 р. Але вже з'являється ідея викладати російську не з першого класу, а ще із дошкільних закладів. Також йде мова про моральне та матеріальне заохочення тих, хто буде викладати російську мову.

Постанова колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по вдосконаленню вивчення російської мови в освітніх школах і педагогічних навчальних закладах Української РСР» (29 червня 1983 р.)

Починаючи від 1984 року, в міру створення потрібних умов, при навчанні російської мови й літератури ділити в школах і педучилищах з неросійською мовою навчання класи і групи більші, ніж 25 учнів, на дві підгрупи.

4. Удосконалювати мережу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання для повного задоволення потреб населення.
Забезпечити беззастережне поширення мережі шкіл і класів з поглибленим вивченням російської мови й літератури (рішення колегії Міністерства Освіти від 31 жовтня 1978 року, ч. 15). Впродовж 1984-1985 років створити в кожному місті і районі, де існує національний склад учнів, класи з поглибленим вивченням російської мови.

  6. Удосконалювати форми і методи навчання російської мови дітей неросійської національности в дошкільних закладах і підготовчих класах шкіл. Згідно з новою програмою запровадити в 1983-1984 навчальному році навчання дітей російської мови в старших групах дошкільних закладів.

25. Вжити додаткових заходів для широкого використання наявних можливостей морального заохочення педагогічних, методичних та керівних кадрів, що найбільше відзначилися в роботі по поліпшенню вивчення російської мови в школах республіки.
Read more...Collapse )

tipa_bandera

В день прийняття мовного закону згадаємо радянські мовні закони. Постанова РМ УРСР, 1978 р.

Тут вам і збільшенння бюджету на русифікацію, створення опорних кафедр російської мови, збільшення тиражів дитячої літератури на російській мові, почати вчити російську із першого класу (як рідну), якщо в групі/класі багато учнів - лише для вивчення російської мови їх будуть розділяти на підгрупи, класи по виченню російської мови оснащувати технічними засобами. 

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
                  П О С Т А Н О В А
            від 2 листопада 1978 р. N 518
                         Київ
    Про заходи по дальшому удосконаленню вивчення
    і викладання російської мови в Українській РСР
поліпшити забезпечення  шкіл  та  інших  навчальних  закладів
навчальною,   художньою,  методичного  і  довідковою  літературою,
наочними посібниками,  збільшити тираж  видань,  розширити  випуск
літератури для дітей російською мовою.
 2. Міністерству освіти УРСР ввести з 1980/81 навчального року
вивчення російської мови в перших класах загальноосвітніх  шкіл з
українською мовою навчання.

зміцнити кафедри російської мови  вищих  навчальних  закладів
кваліфікованими   науково-педагогічними   кадрами.   Створити  при
Донецькому,  Київському,  Львівському,  Одеському університетах та
Ворошиловградському,    Запорізькому,    Київському   педагогічних
інститутах опорні кафедри російської мови;

для поліпшення    викладання   російської   мови   ввести   в
педагогічних  навчальних  закладах  поділ   навчальних   груп   на
підгрупи.
Read more...Collapse )

tipa_bandera

Базис русифікації в програмі КПРС, 1961 р.

Цікаві уривки із програми КПРС. Не приховують, що ціллю СРСР являється стирання мовної різниці, тобто русифікація:

ПРОГРАММА КОММУНИСТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ СОВЕТСКОГО СОЮЗА
Принята XXII съездом КПСС в 1961 году.
С победой коммунизма в СССР произойдет еще большее сближение наций, возрастет их экономическая и идейная общность, разовьются общие коммунистические черты их духовного облика. Однако стирание национальных различий, в особенности языковых различий, — значительно более длительный процесс, чем стирание классовых граней.

Все вопросы национальных взаимоотношений, встающие в ходе коммунистического строительства, партия решает с позиций пролетарского интернационализма, на основе неуклонного проведения ленинской национальной политики. Партия не допускает ни игнорирования, ни раздувания национальных особенностей
.


Ми розуміємо, що таке "раздувание национальных особенностей" - це якщо хтось буде протистояти "стиранию языковых различий". Основна ідея, це створення єдиної культури на базі російської мови:

Придавая решающее значение развитию социалистического содержания культур народов СССР, партия будет содействовать их дальнейшему взаимообогащению и сближению, укреплению их интернациональной основы и тем самым формированию будущей единой общечеловеческой культуры коммунистического общества. Поддерживая прогрессивные традиции каждого народа, делая их достоянием всех советских людей, партия будет всемерно развивать новые, единые для всех наций революционные традиции строителей коммунизма;

Хитра фраза про "прогрессивные традиции каждого народа", завжди можна назвати щось, що не влаштовує Москву, "не прогресивним" і сміливо будувати "єдіний русскоязичний нарот".

Далі йде феєрична брехня, оскільки вивчення російської мови було обов'язковим, а от вже з 1958 року від вивчення (для прикладу) української мови можна було відмовитись. Від вивчення російської було неможливо відмовитись:

Происходящий в жизни процесс добровольного изучения, наряду с родным языком, русского языка имеет положительное значение, так как это содействует взаимному обмену опытом и приобщению каждой нации и народности к культурным достижениям всех других народов СССР и к мировой культуре. Русский язык фактически стал общим языком межнационального общения и сотрудничества всех народов СССР;

А во як:

ПАРТИЯ ТОРЖЕСТВЕННО ПРОВОЗГЛАШАЕТ: НЫНЕШНЕЕ ПОКОЛЕНИЕ СОВЕТСКИХ ЛЮДЕЙ БУДЕТ ЖИТЬ ПРИ КОММУНИЗМЕ!

tipa_bandera

З 20:00 21 квітня 2019 р. на всіх екранах країни!


Tags:

tipa_bandera

Национализация Белоруссии. Республика в опасности.

Российское агентство социального инжиниринга Sea провело анализ внутриполитической ситуации в Беларуси, на основании чего прогнозирует, что празднование БНР станет самым главным событием страны, а в результате этого в стране начнется раздувание антироссийских настроений. Об этом говорится в статье под названием «Национализация Беларуси», которая опубликована на сайте агентства.


Как и в моей предыдущей заметке, русских очень волнует возможность возрастания использования беларусского языка. Вот как аналитики описывают ужасы происходящего в Беларуси:

«

Мягкий перевод работы чиновников на белорусский язык не встречает сопротивления, а оппозиция выступает только «за». Премьер-министр республики в Минске выступил на белорусском языке на церемонии «Звездный мяч — 2018», все оппозиционные СМИ поддержали его. В определенных кругах общества использование белорусского языка стало модным трендом.

»


Вы представляете резонанс этого события, эту невиданную доселе дерзость — премьер-минитр не выступил на русском языке!

Итак, финальные печальные выводы аналитиков (вкратце):

«


Чего добились:
-используя социальный инжиниринг, власть Белоруссии начала мягкую белорусизацию государства..
-Министр иностранных дел Белоруссии открыто поддержал празднование БНР и заявил, что это главный праздник страны.
-Государство установило памятник расстрелянным в 1937 году поэтам в Куропатах.
-При молчаливом согласии власти формируется отрицательное отношение жителей страны к общему с Россией советскому прошлому.

»


Как страшно жить, опять русофобию затевают!

tipa_bandera

Посол РФ Бабич об ущемлении русского языка в Беларуси.

Почитал интервью посла РФ в Беларуси Бабича. Он прямо вмешивается в языковую политику Беларуси, и видит там опасность дерусификации:

«

— В последние годы в российских СМИ периодически встречаются заявления и статьи о «мягкой белорусизации», которая проводится с санкции Минска. В прошлом году националисты провели так называемый День воли. Может ли усиление внимания к национальной культуре, языку, элементам белорусской идентичности угрожать русскоговорящим людям, русскому языку и русской культуре в Белоруссии?

Версия ответа 1*(отсюда):

— Существует очень тонкая грань между «мягкой белорусизацией» и дерусификацией. Изучение родного языка, культуры и своих традиций – это не право, а обязанность любого народа, который не хочет потерять свою идентичность. Было бы странно ограничивать в независимом государстве эти возможности. Наиболее активно развивался беларуский язык и культура, национальное образование в советский период. Это была целенаправленная национальная политика.

Если сегодня Беларусь развивается в этом плане, в этом нет ничего плохого – это право и обязанность любого государства. Но, конечно, это не должно происходить за счет ущемления русского языка. Найти этот баланс – очень важно. В Беларуси очень заботливо относятся к русскому языку: более 80% постоянно использует русский язык в быту, в служебной деятельности и так далее. И никто не посягает на него. Наоборот – создаются условия для его развития.

Версия ответа 2* (отсюда):

Read more...Collapse )

tipa_bandera

Гражданская война в Украине, какой выход? Рецепт мира.

Раньше эта тема у москвоязычных была очень популярной, да и сейчас регулярно вспоминают. Даже делают вид, что это должно что-то значить.

Не надо с этим спорить и опровергать (хотя аргументов достаточно). Ок, пусть будет гражданская война. А какой выход из гражданской войны? Очень простой. К примеру, сейчас в Сирии сейчас идет гражданская война. Россия помогает одной части граждан Сирии убить/подчинить других граждан и остановить противостояние. Что-бы ПРИНЕСТИ МИР.

В России в 1917 году была гражданская война. Некоторые граждане победили, поубивали/арестовали противников и вынудили их подчиниться. Бинго - МИР! Гражданская война в Америке - одни граждане победили других и подчинили их своим правилам, даже заставили рабство отменить.

Если кто-то говорит о "гражданской войне на Украине" - пусть говорит. Но пусть согласится, что единственный надежный способ завершить конфликт это не Минские соглашения, а когда одни граждане убьют/подчинят себе других граждан. А потом сделают их сторонникам даже некоторые поблажки.

Чтобы разрешить "гражданский конфикт" Россия должна перестать поддерживать его, и позволить гражданам Украины разбить и подчинить граждан ЛДЫНЫРы. И наступит мир, о котором вещают с плакатов Мураев, Вилкул, Мураев и российское ТВ.

tipa_bandera

Ужасы украинского национализма и Хрущев.

Хрущов згадує.

У нас на Украине не было тогда наркома НКВД, и он прислал исполнять обязанности наркома Кобулова... Украинский Кобулов был еще мальчишкой, и довольно неподготовленным. Об этом можно судить хотя бы по такому эпизоду. Пришел он как-то в ЦК КП(б)У и сообщил, что выявлена группа украинских националистов, которая ведет антисоветскую работу. Я ему: "Возможно в принципе, что есть такая. Но кого конкретно имеете в виду? Назовите фамилии". "Такие-то и такие-то фамилии". И он назвал нескольких писателей и других лиц интеллигентного труда. Я хорошо знал их. И среди прочих он упомянул Рыльского. Отвечаю: "Эти люди никак не могут вести антисоветской работы. Они могут проявлять какое-то недовольство чем-то, высказывать критику, но это вовсе не антисоветчики. А в чем их конкретно обвиняют? Что вам сообщил агент?". "Они собираются, выпивают, поют песни". "Ну, и что же тут такого?". "А они поют такую песню: "Дэ ты ходышь, мия доля, не доклычусь я тэбэ". Я рассмеялся: "Вы армянин и не знаете украинской культуры. Ваш агент издевается над вами, если пишет про такие вещи. Эту песню поют тут все. Если мы с вами когда-нибудь окажемся в одной компании, то я не даю гарантии, что не присоединюсь к тем, кто ее поет. Это очень хорошая народная песня". Вот вам уровень человека, исполнявшего обязанности наркома!


tipa_bandera

Гнусный обычай русского мужичья, 1846 г.

"История русов или Малой России", датируется концом XVIII началом XIX века. В авторстве нет четкой уверенности, есть и другие вопросы, но как бы то ни было настроения эпохи можно прощупать. Итак, о том, как русские любят обзывать другие народы:


[Текстовая версия (click to open)]____________________________________________________________________________________
Въ бытность сихъ Козаковъ въ походахъ вмЂстЂ съ стрЂльцами и сайдачниками Россійскими, терпЂли они отъ сихъ солдать частыя и язвительныя насмЂшки по поводу бритья своихъ головъ. Солдаты оные, бывши еще тогда въ сЂрыхъ зипунахъ и въ лычаныхъ лаптяхъ, небритыми и въ бородахъ, то есть, во всей мужичей образинЂ, имЂли однако о себЂ непонятное высокомЂріе или какой-то гнусный обычай давать всЂмъ народамъ презрительныя названія, какъ-то Полячишки, НЂмчурки, Татаришки, и такъ далЂе. По сему странному обычаю называли они Козаковъ чубами и хохлами, а иногда и безмозглыми хохлами, а сіи сердились за то до остервененія, заводили съ ними ссоры частыя и драки, а наконецъ нажили непримиримую вражду и дышали всегдашнимъ отвращеніемъ. Ссылка.
______________________________________________________________________________________

 Другие проявления "дружбы народов" можно почитать кликнув на тег дружба народов.
Ссылка. СОЧИНЕНІЕ Георгія Конискаго, АРХІЕПИСКОПА БЂЛОРУСКАГО. "Исторія Русовъ, или, Малой Россіи", Москва, 1846. - С. 145

По сноске *175 указывается, что в других списка "Истори русов" использовалось слово "омерзения".

tipa_bandera

Про "хохляцкий язык" на круглом столе Института славяноведения РАН, 2016 г.

Из доклада "Е. Ю. Левкиевская. Язык – наречие – мова. Статус украинского языка в русском дискурсе советского периода":

«

Нужно заметить, что в постсоветский период в разговорной речи, а также в языке Интернета с лексемой язык развивается новое сочетание, не фиксировавшееся в предыдущие эпохи и имеющее явные негативные коннотации – хохляцкий язык: «Женщина, на весь магазин кричит на ребенка, положившего в тележку для покупок журнал: “Куда ты тащишь его, он же на хохляцком языке!”»4 Прилагательное хохляцкий (как и этноним хохол) традиционно относящееся к сфере украинского в разговорной речи и просторечии, обладает кругом весьма изменчивых ценностно-оценочных значений, сильно зависящих от конкретного исторического периода и коммуникативной ситуации, в которой оно употребляется – от мягко-юмористических до резко пейоративных, которые значительно усилились за последние два десятка лет. Не вдаваясь в анализ семантики лексемы хохляцкий в постсоветский период, укажем лишь, что, судя по данным из Интернета, она пополнила собой так называемый язык вражды, к несчастью ставший привычным способом русско-украинского общения в интернет-дискуссиях. В приведенном примере с точки зрения говорящего украинскому языку не отказывается в праве быть именно языком, но этот язык воспринимается не просто как чужой и враждебный, но, прежде всего, как недостойный для русского человека, своеобразный «антиязык», противопоставленный русскому.

»

Ссылка на статью.
Ссылка на програму круглого стола.


tipa_bandera

Сколько было украинцев на Правобережье, XIX ст.

Интересные цифры, оставю здесь, может почитаю эту книгу:


......


Ссылка на сборник. Стр. 232

tipa_bandera

Первым ли предал Мазепа?

Хорошее изложение предыстории т.н. предательства Мазыпы (Таирова вообще хорошо пишет):


5* Посо́льский прика́з — центральное правительственное учреждение (прика́з) в России в 1549—1720 годах, ведавшее отношениями с иностранными государствами.

Т. Г. Таирова-Яковлева (Санкт-Петербург). Иван Мазепа в поисках политического решения летом-осенью 1708 г.
Ссылка на сборник. стр. 79

tipa_bandera

Потуги литературного сепаратизма, 1883 г.

Попалось сочинение:
[Титул (click to open)]
В общем обычные русские аргументы против развития украинского языка, но были и интересные отрывки. Итак, русский язык (и русификация) - это "главная и самая мощная скрепа". Забавный оборот "делить сообща горе и радость", когда одна часть народа представляет (разделяет) "горе", а другая "радость", а вместе они "едины":


"Невинное украинофильство" Гоголя-отца, Котляревского и др:

[Spoiler (click to open)]
Большую часть книги занимает критика украинского учебника "Чытанка", 1883 г. изданная под псевдонимом Т. Хуторный.

Вот претензия, что русских и Россию в книге вообще не упоминают, кроме следующего:Read more...Collapse )

tipa_bandera

Шок! Иван и Купало - одно и то же лицо. Следствие ведут, 1846 г.




Записки о Полтавской губернии Николая Арандаренка, составленные в 1846 году : в 3 ч. / Николай Арандаренко. - Полтава : В тип. Губерн. Правления, 1848 - 1852.
Ч. 2 . – 1849. – IV, 384, [1] c.