tipa_bandera

Історія України

Україно-російські відносини, російський шовінізм та ін.


Previous Entry Share Next Entry
tipa_bandera

Культурная жизнь бандеровцев в СССР. 1964 р.

Весьма интересный отрывок из книги советского писателя Ивана Дзюбы «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 г.).  Само сочинение написано с позиций социализма и ленинского учения, и было отправлено в партийные органы УССР. Как видим в стране победившей "дружбы народов" достаточно пойти на фильм о Шевченке или говорить на украинском языке, чтобы получить статус "бандеровца". Интересно, что Дзюба упоминает, что говорил о проблеме "ответственными товарищами" и те отмахивались - считали мелочью существование в УССР антиукраинского русского шовинизма. Хотя понятно, что они, зачастую, просто были его сторонниками. Идеология русского СССР не особо отличалась от шовинистической и ассимиляторской политики РИ.

А скільки разів кожен з тих, хто наважується говорити по-українському на вулиці, в трамваї і т. д., — відчував на собі глузливі, презирливі чи ненавидячі очі, чув на свою адресу тихі чи голосні лайки! А ось рядова розмова в кінотеатрі: біля афіші кінофільму "Сон" (1964 р., фільм про Т. Шевченка).
Ты видел, как бандеровцы прут на этот фильм?..
Знаю. Мне много не надо. Я б их, гадов, всех... (красномовний жест).
А ось одна мамаша розповідає другій: "Мой сын из-за этого украинского языка не пошел в школу. Он так ненавидит
учительницу украинского языка. Он ее называет "бандеровка" (задоволений сміх обох мамаш).

Ось хлоп’я другого класу заявляє: "Ух, как я ненавижу этот украинский язык". В нього ще немає ніяких переконань, але це вже є. Воно запитує: "Мама, а Богдан Хмельницкий был храбрый?"
— Как тебе сказать...
— А он был русский?
— Украинец.
— Украинец?! — кривиться розчарована дитина.
Дитина вчиться в "українській" школі, в столиці України…

Подібні приклади можна наводити сотнями. Коли доводиться говорити про це, "ответственные товарищи" гидливо фиркають: знайшли про що говорити! Базарні розмови!

Вищенаведені факти і їм подібні — реальні побутові наслідки політики негласного потурання російському великодержавному шовінізмові (свідомому чи несвідомому). Під впливом подібних фактів Ленін говорив про "великорусскую шваль" і про необхідність смертельної боротьби з російським шовінізмом, а ви кажете, що все це дрібниці, дурниці і ворожі вигадки, що все гаразд, скрізь і всюди панує цілковитий інтернаціоналізм і т. д. і т. п., от коли б ще тільки остаточно викорінити український, грузинський, латиський і т. д. "націоналізм"…
Ще донедавна так само заперечувалася і наявність в СРСР антисемітизму. Боже мій, який то був смертний гріх і нетакт, політична безграмотність — сказати про антисемітизм! Хрущов аж запінювався, доводячи, що такі питання ставляться за американські долари.



Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

  • 1
Пищали про евроинтеграцию, теперь вот идеологов красного террору цитировають... каклы щирые совки, таки да.

Дзюба идеолог красного террора? Совсем у путинцев с мозгами туго.

Дурашко, Ленин едеолох, Ленин. Там читаю, там не читаю, тут рыбу заворачивали - вот какляцкие методы. Вы бы с таким же энтузазизмом продразвёрсточку выполняли, как про великокацапскую шваль рассказываете.

Давайте по складам. Самой страшной угрозой Софье Властьевне было что? Правильно, кацапский шовинизм. Он Софью Властьевну и сгубил. Следовательно, у каклов никаких заслуг перед мировым сообществом в деле борьбы с коммунистической угрозой нет и не предвидицца.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account