tipa_bandera

Революціонери підросійської країни захоплюються мовою галичан, 1900-і р.

Цікавий опис у Шевельова, як жителі підросійської України (вдале формулювання) сприймали мову галичан. Як вже цитував, на підросійській Україні публічно (та й по домах) українську складно було почути:

Прибулих приваблювали деякі риси галицького політичного життя, й вони переносили своє захоплення на місцеву українську мову. Ці події й настрої відбилися в деяких літературних творах, як от у повісті Наталі Романович-Ткаченко «Манівцями». Ось як змальовує авторка враження своїх героїв — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові: «Тут, серед сеї блискучої юрби, в залі, залитій світлом — він чує мову своїх степів, своїх ланів, мову, якою говорять ті брати його, що живуть в тісних халупках без світу й повітря. Правда, мова ніби трохи відмінна, але се природна зміна, як і те, що з ним сталося: він той самий, що уродився під селянською стріхою, і наче не той тепер: не в селянській сорочці, не в свиті, а в "німецькому" убранню. Але проте він той самий» (145). 55 Далі приходить узагальнення: «Потім почулася українська мова. Не та мова степів широких, ланів безмежних — повільна, барвиста, дзвінка, а мова швидка, одноманітна, але вже викінчена й культурна». «Хочеться ще побути в сій 36 атмосфері, де сі європейці говорять мовою далеких рідних сіл» (531, 147).

Таке ставлення до мови галичан імпортовано і в міста підросійської України. Коли поважні вже політичні діячі — члени РУП (Революційна українська партія) або інших партій — відвідували гуртки молоді, вони приносили сприйняті в Галичині мовні звороти.

Звісно, не всі так позитивно реагували, Нечуй-Левицький дуже не любив усе галицьке (по цьому тегу декілька цікавих статей на базі його творів). А ось цікава історія, яку описував відомий В. Дорошенко, як у Прилуки (Чернігівська область) хтось із Лубен (Полтавська область) приніс галицьке слово «позаяк», і воно всім сподобалось:

«Не знаючи гаразд мови, ми залюбки засвоювали собі всякі дивогляди, подибувані в галицьких виданнях, уважаючи їх через їх незвичність для нас за якийсь особливий мовний спеціялітет Пригадую собі, що нам незвичайно припало до вподоби слово позаяк, яке заніс до нас один лубенський громадянин як гарну галицьку новинку».

Взято з Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941), 1987,  ст. 15

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened