July 16th, 2019

Колхозы не имели денег даже не сбрую для лошадей, не говоря об использовании тракторов, 1957 г.

Вчера в комментах один товарищ начал мне рассказывать как хорошо стало крестьянину при советской власти — ему дали лампочку Ильича. Правда не уточнил, что все остальное забрали. Если до принудительной коллективизации в селах была часть зажиточных — все стали бедняками, а сами колхозы жестко доило государство. И я вспомнил свою старую статью с воспоминаниями будущего первого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста о том, как у колхозов нет денег, как крестьяне вынуждены вырубать все деревья, ибо государство обложило их налогом, о том как увольняют руководителя успешного колхоза за то, что тот платит колхозным рабам не рабские зарплати. Читайте, рекомендую. Очищает мозги от тупой пропаганды. И это не диссидент писал. 

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Галичани жителям центральної України: "ви дурні, що не розумієте ні Шевченка ні Лисенка", 1903 р.

Полтавчани поїхали до Києва і слухали пропови галичан. Ось, що їма запам'яталось: 

Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 282
Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 282

Полтавчанин зрозумів, що якщо хоча б половина українців будуть як галичани — Україна воскресне:

Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 282
Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 282


Діти української інтелігенції не знають української, а батьки бояться втратити посаду.

Є. Чикаленко розповідає, що в свабоднай Рассєє українці навіть вдома боялись розмовляти українською, щоб не втратити посади:

Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 298
Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 298
Collapse )