August 21st, 2019

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
шевченко

Клевета? Говорил ли О. Гончар, что Донбасс колбасный регион, который надо отрезать, 1993 г.

Сперва приведу тот отрывок, который в свое время приобрел большую известность. Поскольку никто не давал ссылок (только утверждалось, что это написано в дневниках), именно желание увидеть эту цитату самостоятельно и в контексте подвигло меня прочитать два тома дневников О. Гончара. Итак, вот этот текст:

"Донбас - це ракова пухлина, то відріжте його, киньте в пельку імперії, хай подавиться!

Бо метастази задушать всю Україну! Що дає Донбас нашій духовності, нашій культурі? Ковбасний регіон і ковбасна психологія! Єдину українську школу - й ту зацькували... Ні, хай нас буде менше на кілька мільйонів, але це буде нація. Ми здатні будемо відродитись, увійти в європейську цивілізовану сім'ю... А так ніколи ладу не буде. Буде розбій і вічний шантаж"

Не буде долго хранить интригу — такого у Гончара нет. Читал дневник вот здесь, издание 2003 г., третий том. И только сегодня нашел на этом сайте, что этот кусок, якобы, убрал какой-то цензор:

Collapse )
шевченко

О. Гончар о Голодоморе как о геноциде. Подборка.

У О. Гончара регулярно встречаются записи об искусственном сталинском голоде. Его эта тема болела — ведь он сам застал и прочувствовал этот голод на себе. Вот подборка некоторых заметок (все не вносил, только самое интересное на мой взгляд). Итак, вот какой слух о словах Постышева:

О. Гончар, "Щоденники", ст. 184, Том II, 2003 р.
О. Гончар, "Щоденники", ст. 184, Том II, 2003 р.
Collapse )
шевченко

О. Гончар про релігію. Молитва за СПУ. Підбірка.

Досить нестандартно, як для члена ЦК КПРС та людини, що займала багато високих посад в СРСР, О. Гончар ставився до релігії. Ось деяка підбірка його думок. Для мене найбільший інтерес якраз представляють ранні записи, тому що в кінці 80-х вже всі говорили про релігію. Почну з такої сміливої заяви:

Collapse )
шевченко

Українська мова = сепаратизм, 1906 р.

Імперці тому й хочуть ліквідувати/маргіналізувати українську мову, бо це дійсно закінчиться сепаратизмом — національним самоусвідомленням і небажанням бути «русскімі». Імперське сприйняття притаманне будь-яким слугам Російської імперії незалежно від національності. Ось в даній ситуації це сказав уродженець полтавщини, який навіть трохи мову пам'ятав:

Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 463
Є. Чикаленко, "Спогади. 1861-1907", ст. 463