August 23rd, 2019

шевченко

Русифікація в літературі: "Злочинці", М. Левицький.

Цікаве оповідання Модеста Левицького «Злочинці». Написано десь на початку 1900-х. В камері сидить евангелист (як тоді казали штундист) і вчитель. Вчитель розказує штундисту за що його посадили. Посадили, який сюрприз, за Т. Шевченка. Почалось його «мазепинство» з дитинства, з того, що він прочитав Євангеліє українською (видано із дозволу синоду в 1906 році):

Collapse )
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
шевченко

"Комора" = сепаратизм, польська інтрига та “происки жидовствующей печати”.

Оповідання М. Левицького «Хатнє лихо» дуже кумедне та іронічне, але просякнуте натяками на реальні факти. Для прикладу в наступному уривку умовний Іван Опанасович (розказує головному герою чому боїться давати гроші на пам'ятник Шевченку) згадує Флоринського — а це реальний персонаж, лютий цензор-українофоб:

– ...Як по-вашому: стара комора при пекарні у Флоровському манастирі – крамольна річ?

Я тільки очі витріщив і руками розвів.

– А правда, дивуєтесь? Ну, то слухайте. Прочитав я оце колись в історичному товаристві Нестора Літописця дуже цікавий доклад: “Къ вопросу о времені постройки старой “коморы” при пекарнѣ Флоровскаго женскаго монастыря.” Дуже цікаві й цінні матер’яли зібрав. Що ж ви собі думаєте? Як напався Флоринський за те слово “комора”, як почав доводити, що це я навмисне, через свій сепаратизм, кажу: комора, а не кладовка... Боже мій! Обвинуватив мене, що я добиваюсь республіки на Вкраїні й хочу бути її презідентом, притачав сюди й мою колишню приязнь з Драгомановим, була тут і польська інтрига й “происки жидовствующей печати”!.. Насилу живий вихопився я звідтіля. Нехай вам пусто буде, думаю. Ніяких тепер – не то що докладів: носа свого туди не покажу! Цур йому з такими вченими!

Думаю, багато зворотів і звинувачень дійсно озвучувались Флоринським. Чикаленко його згадував, може щось надибаю в щоденниках.

шевченко

Как же вот ты выразишь “рідною мовою”: квартира, аппартаменты? А? хата и только!

Русифікований українець розказує герою оповідання «Хатнє лихо» (що ходить і випрошує пожертви на пам'ятник Шевченку) про обмеженість української мови:

Collapse )
шевченко

Українці та русскоязичний суддя: "что за язык такой?", 1907 р.

М. Левицький написав кумедне оповідання «В суді» де показав, як не можуть порозумітись українські селяни та русскоязичний суддя. Вперше це оповідання було надруковано в газеті Чикаленка «Рада» і, як йому розповіли підписники, стало настільки популярним, що один номер із цим оповіданням читали всі навколишні села. Ось один із уривків:

Collapse )
шевченко

Навіть священник не може прочитати українську газету, 1907 р.

Грамотна ж людина, але використання російської транслітерації (зробити свій правопис українцям заборонили) настільки в'їлось в людей, що вони просто не сприймали написаного:

Є. Чикаленко, "Щоденник 1907-1917 р." ст. 54
Є. Чикаленко, "Щоденник 1907-1917 р." ст. 54
Collapse )
шевченко

Роль евреев в русификации Украины, 1907 г.

В общем это давно известно, просто еще одно описание. Ведь евреев в городах было очень много, и они действительно стали значительным фактором русификации (не только в Одессе, но и по всей подроссийской Украине). А вот евреи попроще не брезговали украинским языком. Описываемые события происходят в Черкасской области (рядом с Полтавской):

Є. Чикаленко, "Щоденник 1907-1917 р." ст. 56
Є. Чикаленко, "Щоденник 1907-1917 р." ст. 56
Collapse )