September 22nd, 2019

шевченко

Председатель Совета Министров РСФСР - мова это искажение русского языка, 1972 г.

Із спогадів П. Шелеста про одне засідання Політбюро ЦК КПРС, де також обговорювались ідеологічні питання. Голова Ради Міністрів РРФСР Соломєнцев (до того був секретарем ЦК КПРС) ділиться наболілим на тему «зачем нужен этот украинский язык, он же просто искажение русского»: 

30 березня 1972 р. Об 11.00 у Кремлі відкрилось засідання Політбюро ЦК КПРС. ...Поза ним - інформація-доповідь Андропова про ворожу пропаганду і її вплив, про загострення класової та ідеологічної боротьби.

[...] Виступ Соломенцева. «Інтернаціоналізм - це наше велике завоювання, нам потрібно більше і предметніше працювати з нашою молоддю. Патріотизм - головна сила у боротьбі за об’єднання нашого народу. Негативні настрої, різні нездорові прояви утворюються на основі націоналізму». Далі він робить якийсь акцент на мові, при цьому каже, що «на Україні багато вивісок і оголошень українською мовою. А чим вона відрізняється від російської? Тільки перекрученням останньої. То для чого це робити?» (Договорився! Отримав інструкцію, але не зміг її навіть добре виконати. Образив український народ, його мову, а значить, і культуру, проявив великоруський шовінізм, і все сходить). Він виступив проти встановлення гербів міст, екскурсій і туризму по старовинних містах і пам’ятних місцях. (Яка ганьба відмовлятися від своєї віковічної культури! Чого можна очікувати хорошого від такого роду «діячів»?)». 

Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду», 2004 р., ст. 365

Продовження: Секретарь ЦК КПСС - мы не должны допустить возрождения украинизации, 1972 г.

В тему: Суслов хочет всех в СССР сделать русскими, 1972 г.

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.
шевченко

Секретарь ЦК КПСС - мы не должны допустить возрождения украинизации, 1972 г.

Продовження того ж засідання ЦК КПРС, що у попередньому дописі. Секретар ЦК КПРС П. Демічев відкрито говорить, що оскільки російська мова головна в СРСР (а значить і в УРСР), то важливо не допустити відновлення «скрипниківщини» (українізації). Через два роки Демічев стане міністром культури СРСР:

Виступ Демічева. «Обстановка на ідеологічному фронті дуже складна і гостра. Прямі виходи за кордон Солженіцина дуже підступні, він небезпечний ворог, потрібно його ізолювати. Націоналізм - зброя наших ідеологічних ворогів. «Праця» Дзюби шкідлива, треба проти нього рішуче виступити, зміцнити ідеологічний фронт. Про російську мову - вона головна мова нашої країни. Не можна допустити, щоб на Україні відродилась скрипниківщина. (У цьому місці промови Демічева прозвучала репліка Підгорного: «Давайте не заходити дуже далеко, тов. Демічев, бо Скрипник був і залишився вірним більшовиком». Демічев після репліки Підгорного знітився і на цьому закінчив свою далеко не розумну промову). 

Для розуміння контексту: на цьому засіданні обговорювали працю Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», отож Демічев прямо висловився за русифікацію, проти якої виступав Дзюба. 

Джерело: Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду», 2004 р., ст. 367