"Комора" = сепаратизм, польська інтрига та “происки жидовствующей печати”.

Оповідання М. Левицького «Хатнє лихо» дуже кумедне та іронічне, але просякнуте натяками на реальні факти. Для прикладу в наступному уривку умовний Іван Опанасович (розказує головному герою чому боїться давати гроші на пам'ятник Шевченку) згадує Флоринського — а це реальний персонаж, лютий цензор-українофоб:

– ...Як по-вашому: стара комора при пекарні у Флоровському манастирі – крамольна річ?

Я тільки очі витріщив і руками розвів.

– А правда, дивуєтесь? Ну, то слухайте. Прочитав я оце колись в історичному товаристві Нестора Літописця дуже цікавий доклад: “Къ вопросу о времені постройки старой “коморы” при пекарнѣ Флоровскаго женскаго монастыря.” Дуже цікаві й цінні матер’яли зібрав. Що ж ви собі думаєте? Як напався Флоринський за те слово “комора”, як почав доводити, що це я навмисне, через свій сепаратизм, кажу: комора, а не кладовка... Боже мій! Обвинуватив мене, що я добиваюсь республіки на Вкраїні й хочу бути її презідентом, притачав сюди й мою колишню приязнь з Драгомановим, була тут і польська інтрига й “происки жидовствующей печати”!.. Насилу живий вихопився я звідтіля. Нехай вам пусто буде, думаю. Ніяких тепер – не то що докладів: носа свого туди не покажу! Цур йому з такими вченими!

Думаю, багато зворотів і звинувачень дійсно озвучувались Флоринським. Чикаленко його згадував, може щось надибаю в щоденниках.

Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened