Tags: куліш

З життя галицьких москвофілів. Карикатура на П. Куліша.

Журнал "Страхопуд" (я згадував його в контексті поширення байки про "дуфає Сруль на Пана"), 15/27, квітень 1865 р, ст. 83.

Яків Головацький тут як хліб життя для мудрих, а Куліш & Comp - шкідлива їжа для емоційно нестабільних.


Звісно, не складно здогадатись, що Головацький був москвофілом. :)
Buy for 50 tokens
Buy promo for minimal price.

«Хай дуфае Сруль на Пана» - закінчення історії. Франко сказав неправду.

Также и на русском языке добавлю эту информацию в основную статью.
Ще п'ять років тому я написав дослідження на цю тему. Хто не пригадує, короткий опис: було в свій час популярно серед українофобів приписувати цю фразу Кулішу. Але першим подібне звинувачення висловив у адрес П. Куліша І. Франко.  І ось, нарешті (дякую за посилання daubmannus ) знайшов відповідне видання П'ятикнижжя Мойсея в перекладі Куліша 1869 року видання. Тепер зібрані всі докази, що Франко частково сказав неправду.

Спершу нагадаю фразу Франка (більш повний уривок в попередній статті):


Ось титул львівського видання Біблії Куліша 1869 року (посилання):
[Spoiler (click to open)]


Отож, вперше слово Господь (а не полонізм Пан) з'являється на ст. 4, ось приклад із ст. 14:


А ось вперше на ст. 28 з'являється слово ім'я Ізраїль (а не Сруль):

Ось приклад із третьої книги Мусія (Мойсея):
Collapse )

"Самые умные московские люди думали, что можно полностью стереть польский язык", 1881 г.

Я не раз писал статьи на тему русификации Польшу. Интересно узнать, что мои утверждения о цели русских ликвидировать польский язык полностью подтверждаются современником и очевидцем этих событий. Итак, письмо Пантелеймона Кулиша к Ивану Пулюю, 19 января 1881 года:


Кулиш сидит на хуторе Мотронівка и отмахивается от предложений вернуться в Киев, не видит там никаких перспектив для развития, и не видит смысла выпускать там никакие журналы, поскольку их сразу могут закрыть.



Кулиш не просто так пишет о паршивой Австрии. Это ирония. Это его ответ на фразу из письма некого И. Белозерского к И. Пулюю  о "паршивой, жидовской Австрии".

Ссылка, ст. 144 (электронная нумерация)

Темы о русификации Польши:
Политическая нелояльность к России? Значит будем ущемлять ваш язык. Имперские традиции
Кириллица для Польши и Литвы. Антимайдан по-имперски.
Добровольная русификация? Вы просто не умеете о ней писать!
Русификация Польши. Преемственность традиции в РИ.

В Москві правди бояться, там правдою нічого не вдієш. П. Куліш, 1875 р.

Дратує його серед росіян незнання України і української "душі" й небажання їх знати (до Кониського, 1863). А вже майже тотального заперечення сягає Куліш, пишучи 1875 року до Хильчевського: «Що се тобі привиджується моє автортетство серед Москви? Не знаєш ти її, пане брате! Там правдою нічого не вдієш, там правди бояться". Для обережного Куліша, що ніколи цілком не видужав від травми свого арешту й заслання, що завжди боявся перлюстрації своїх листів, сказано тут аж надто багато.


КУЛІШЕВІ ЛИСТИ I КУЛІШ У ЛИСТАХ
Юрій Шевельов

Пантелеймон Куліш та українська мова. Ч. 2., Граматка, 1857.

Перша частина.
Продовжуючи про П. Куліша, який "нє знал никакого украинского язика" (як переконував мене один московит). Вступ до "Граматки", 1857 року видання:




"Рідною Українською мовою", ось як:
Collapse )

Пантелеймон Куліш та українська мова. І український народ, 1846 р.

Перестрів на днях одного русского-шовініста Знаювсьонасвєтє, який доводив мені, що Куліш не знав ніякої української мови.

Ось, для прикладу, "Шекспірові твори з мови Британської мовою Українською поперекладані":

Collapse )